Орфографічний словник української мови

клієнтела

клієнте́ла

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. клієнтела — -и, ж. 1》 У Стародавньому Римі – форма соціальної залежності, яка полягала в покровительстві багатих людей (патронів) бідним співродичам, безправним жителям тощо. 2》 Те саме, що клієнтура.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. клієнтела — КЛІЄНТЕ́ЛА, и, ж. 1. іст. Форма соціальної залежності, започаткована у Стародавньому Римі, за якої клієнт, наділений патроном землею, був зобов'язаний виконувати на його користь різні повинності, насамперед військову.  Словник української мови у 20 томах
  3. клієнтела — клієнте́ла (лат. clientele) в Стародавньому Римі група осіб, залежних від патрона.  Словник іншомовних слів Мельничука