клієнтела

КЛІЄНТЕ́ЛА, и, ж.

1. іст. Форма соціальної залежності, започаткована у Стародавньому Римі, за якої клієнт, наділений патроном землею, був зобов'язаний виконувати на його користь різні повинності, насамперед військову.

Клієнтела сягає часів розпаду родового ладу (з навч. літ.);

Партії античного світу та європейського середньовіччя найчастіше поставали як клієнтели – тимчасові об'єднання для підтримки певних знатних осіб, сімей (із журн.).

2. спец. Соціальне утворення, яке визначає пріоритети певного угруповання у прийнятті важливих рішень.

У клієнтелі зв'язок між патроном та клієнтом носить особистий характер (з наук.-попул. літ.);

Клієнтели можуть ефективно працювати, вирішуючи завдання зміцнення авторитету свого лідера (із журн.).

Значення в інших словниках

1. клієнтела — клієнте́ла іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. клієнтела — -и, ж. 1》 У Стародавньому Римі – форма соціальної залежності, яка полягала в покровительстві багатих людей (патронів) бідним співродичам, безправним жителям тощо. 2》 Те саме, що клієнтура.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. клієнтела — клієнте́ла (лат. clientele) в Стародавньому Римі група осіб, залежних від патрона.  Словник іншомовних слів Мельничука