книгогриз —
-а, ч. 1》 Комаха з ряду сіноїдів, що розмножується в старих паперах, книжках; книжкова воша. 2》 перен., ірон. Те саме, що буквоїд.
Великий тлумачний словник сучасної мови
книгогриз —
КНИГОГРИ́З, а, ч. 1. Комаха з ряду сіноїдів, що розмножується в старих паперах, книгах; книжкова воша. Книгогризи можуть псувати гербарії, зоологічні колекції та старовинні книги (з наук.-попул. літ.
Словник української мови у 20 томах
книгогриз —
КНИГОЛЮ́Б (любитель книжок, знавець і колекціонер рідкісних і цінних видань), БІБЛІОФІ́Л, КНИ́ЖНИК, ГРАМОТІ́Й розм.; БІБЛІОМА́Н, КНИГОГРИ́З ірон. (людина, яка надмірно захоплюється книжками).
Словник синонімів української мови
книгогриз —
КНИГОГРИ́З, а, ч. 1. Комаха з ряду сіноїдів, що розмножується в старих паперах, книжках; книжкова воша. 2. перен., ірон. Те саме, що буквої́д. — Не хочу, щоб такою [тривалою] відпусткою моя праця була принижена!...
Словник української мови в 11 томах
книгогриз —
Книгогриз, -за м. Презрительно: книжникъ, вѣчно возящійся съ книгами. Ти написав томів із сотню, книгогризе. К. Дз. 52.
Словник української мови Грінченка