книжчина

книжчи́на

іменник жіночого роду

Значення в інших словниках

1. книжчина — -и, ж. Зменш.-пестл. до книжка 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. книжчина — КНИЖЧИ́НА, и, ж. Зменш.-пестл. до кни́жка 1. Не був він ні мислителем, ні моралістом, отож і не дивно, що, взявшись за ремесло, що виходило поза межі його здібностей, він видав на світ, крім двох інших, також цю книжчину (І.  Словник української мови у 20 томах
3. книжчина — КНИЖЧИ́НА, и, ж. Зменш.-пестл. до кни́жка 1. В нічній Осінній тиші хоч книжчину Ти почитай мені, хлопчино. Світи ліхтарик, хлопче мій! (Мал., Звениго-ра, 1959, 336).  Словник української мови в 11 томах