книжчина
книжчи́на
іменник жіночого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- книжчина — -и, ж. Зменш.-пестл. до книжка 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- книжчина — КНИЖЧИ́НА, и, ж. Зменш.-пестл. до кни́жка 1. Не був він ні мислителем, ні моралістом, отож і не дивно, що, взявшись за ремесло, що виходило поза межі його здібностей, він видав на світ, крім двох інших, також цю книжчину (І. Словник української мови у 20 томах
- книжчина — КНИЖЧИ́НА, и, ж. Зменш.-пестл. до кни́жка 1. В нічній Осінній тиші хоч книжчину Ти почитай мені, хлопчино. Світи ліхтарик, хлопче мій! (Мал., Звениго-ра, 1959, 336). Словник української мови в 11 томах