1. Словник української мови в 11 томах

книжчина

КНИЖЧИ́НА, и, ж. Зменш.-пестл. до кни́жка 1.

В нічній Осінній тиші хоч книжчину Ти почитай мені, хлопчино. Світи ліхтарик, хлопче мій! (Мал., Звениго-ра, 1959, 336).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. книжчина — книжчи́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. книжчина — -и, ж. Зменш.-пестл. до книжка 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. книжчина — КНИЖЧИ́НА, и, ж. Зменш.-пестл. до кни́жка 1. Не був він ні мислителем, ні моралістом, отож і не дивно, що, взявшись за ремесло, що виходило поза межі його здібностей, він видав на світ, крім двох інших, також цю книжчину (І. Словник української мови у 20 томах