книжчина

КНИЖЧИ́НА, и, ж.

Зменш.-пестл. до кни́жка 1.

Не був він ні мислителем, ні моралістом, отож і не дивно, що, взявшись за ремесло, що виходило поза межі його здібностей, він видав на світ, крім двох інших, також цю книжчину (І. Франко);

В нічній Осінній тиші хоч книжчину Ти почитай мені, хлопчино, Світи ліхтарик, хлопче мій! (А. Малишко);

Темномовну книжчину поволі хлопчик горта (О. Забужко).