ковбочок

ко́вбочок

іменник чоловічого роду

діал.

Значення в інших словниках

1. ковбочок — КО́ВБОЧОК, чка, ч., діал. Зменш. до ко́вбок. Змахувала [Анна] запаскою ковбочок, що лежав збоку, і просила Марисю сісти (Г. Хоткевич).  Словник української мови у 20 томах
2. ковбочок — КО́ВБОЧОК, чка, ч., діал. Зменш. до ко́вбок. Змахувала запаскою ковбочок, що лежав збоку, і просила Марисю сісти (Хотк., II, 1966, 28).  Словник української мови в 11 томах