ковбочок

ко́вбочок

іменник чоловічого роду

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ковбочок — КО́ВБОЧОК, чка, ч., діал. Зменш. до ко́вбок. Змахувала [Анна] запаскою ковбочок, що лежав збоку, і просила Марисю сісти (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах
  2. ковбочок — КО́ВБОЧОК, чка, ч., діал. Зменш. до ко́вбок. Змахувала запаскою ковбочок, що лежав збоку, і просила Марисю сісти (Хотк., II, 1966, 28). Словник української мови в 11 томах