ковбочок
ко́вбочок
іменник чоловічого роду
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ковбочок — КО́ВБОЧОК, чка, ч., діал. Зменш. до ко́вбок. Змахувала [Анна] запаскою ковбочок, що лежав збоку, і просила Марисю сісти (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах
- ковбочок — КО́ВБОЧОК, чка, ч., діал. Зменш. до ко́вбок. Змахувала запаскою ковбочок, що лежав збоку, і просила Марисю сісти (Хотк., II, 1966, 28). Словник української мови в 11 томах