ковбочок
КО́ВБОЧОК, чка, ч., діал.
Зменш. до ко́вбок.
Змахувала [Анна] запаскою ковбочок, що лежав збоку, і просила Марисю сісти (Г. Хоткевич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
КО́ВБОЧОК, чка, ч., діал.
Зменш. до ко́вбок.
Змахувала [Анна] запаскою ковбочок, що лежав збоку, і просила Марисю сісти (Г. Хоткевич).