1. Словник української мови в 11 томах

ковбочок

КО́ВБОЧОК, чка, ч., діал. Зменш. до ко́вбок.

Змахувала запаскою ковбочок, що лежав збоку, і просила Марисю сісти (Хотк., II, 1966, 28).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ковбочок — ко́вбочок іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. ковбочок — КО́ВБОЧОК, чка, ч., діал. Зменш. до ко́вбок. Змахувала [Анна] запаскою ковбочок, що лежав збоку, і просила Марисю сісти (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах