1. Словник української мови в 11 томах

ковганка

КОВГА́НКА, и, ж.

1. Дерев’яна ступка для товчення сала.

— Не знайдете ні товкача, ні ковганки, бо ці.. ледащиці не затовкують салом борщу (Н.-Лев., І, 1956, 602);

Обчищають дві-три головки часнику, товчуть у ковганці, підливаючи трохи води, змішують з олією і трохи солять (Укр. страви, 1957, 242).

2. діал. Шматок криги або облитий водою й заморожений кізяк, на якому діти спускаються з пагорбка.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ковганка — ко́вга́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ковганка — -и, ж. 1》 Дерев'яна ступка для товчення сала. 2》 діал. Шматок криги чи облитий водою й заморожений кізяк, на якому діти спускаються з пагорбка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ковганка — КО́ВГА́НКА, и, ж. 1. Дерев'яна ступка для товчення сала, часнику і т. ін. – Не знайдете ні товкача, ні ковганки, бо ці .. ледащиці не затовкують салом борщу (І. Нечуй-Левицький); Вони обійшли кілька хиж. І недаремно. Словник української мови у 20 томах
  4. ковганка — СТУ́ПА (пристрій для товчення чогонебудь); КОВГА́НКА (дерев'яна ступка для товчення сала), МУЩИ́Р. Товкти в ступі просо. Словник синонімів української мови
  5. ковганка — Ко́вганка, -ки ж. 1) Деревянная ступка для толченія сала. Ковганка салу переводчиця. Ном. № 10297. Сала... чорт-ма в ковганці. К. МБ. III. 241. 2) = ковган 1. КС. 1887. VI. 482. Словник української мови Грінченка