Орфографічний словник української мови

коверзуха

коверзу́ха

іменник жіночого роду, істота

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. коверзуха — -и, ж., розм. Те саме, що вередуха; капризуха.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. коверзуха — КОВЕРЗУ́ХА, и, ж., розм. Жін. до коверзу́н. Ковалева мама піднесла руду зміючку до самісінького носика пані Роксолани і так настрахала її, що коверзуха заверещала зовсім несамовито (О.  Словник української мови у 20 томах
  3. коверзуха — ВЕРЕДУ́ХА (та, що вередує, капризує), ВЕРЕДІ́ЙКА, ВЕРЕДНИ́ЦЯ, ВАРИ́ВОДА, ВЕРЕДА́ розм., ПРИВЕРЕ́ДА розм., КАПРИЗУ́ЛЯ розм., КАПРИЗУ́ХА розм., КОВЕРЗУ́ХА розм., КОМИЗА́ розм.  Словник синонімів української мови
  4. коверзуха — КОВЕРЗУ́ХА, и́, ж., розм. Те саме, що вереду́ха; капризуха. Ковалева мама піднесла руду зміючку до самісінького носика пані Роксолани і так настрахала її, що коверзуха заверещала зовсім несамовито (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 15).  Словник української мови в 11 томах