ковтати
ко́втати
дієслово недоконаного виду
бити, стукати; битися, стукатися
діал.
ковта́ти
дієслово недоконаного виду
рухом мускулатури горла проштовхувати що-небудь із порожнини рота в стравохід і шлунок
Орфографічний словник української мови