Значення в інших словниках
-
кокаїн —
-у, ч. Алкалоїд тропанового ряду, який добувають із листя коки й використовують як місцевий знеболювальний або наркотичний засіб.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кокаїн —
КОКАЇ́Н, у, ч. Наркотик, який добувають з листя коки. Якісь підозрілі особи .. нахилялись до вуха тих, що сиділи за столиками, і пошепки пропонували кокаїн і морфій (В.
Словник української мови у 20 томах
-
кокаїн —
(ісп. cocaina) алкалоїд; міститься в листі коки. В медицині солянокислу сіль К. застосовують для поверхневого знеболювання кон’юнктиви й рогівки ока, слизових оболонок рота, носа. К. – наркотичний засіб.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
кокаїн —
Алкалоїд, який одержують із куща коки; найдавніший серед відомих знеболювальних засобів місцевої дії; застосовують у ларингології і офтальмології; зловживають як одурманюючим засобом, може спричинити важку залежність.
Універсальний словник-енциклопедія
-
кокаїн —
Кокаї́н, -ну, -нові
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
кокаїн —
КОКАЇ́Н, у, ч. Отруйна речовина, яку добувають із листя коки й використовують як місцевий знеболювальний або наркотичний засіб. Для зниження чутливості слизової оболонки шлунка застосовують всередину кокаїн (Хвор. дит. віку, 1955, 119).
Словник української мови в 11 томах