Орфографічний словник української мови

коклюшка

коклю́шка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. коклюшка — -и, ж., спец. Паличка з потовщенням на одному кінці та з шийкою й ґудзиком на другому для плетіння мережива.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. коклюшка — КОКЛЮ́ШКА, и, ж. Паличка з потовщенням на одному кінці та з шийкою й ґудзиком на другому для плетіння мережива. Щоб виплести вологодський комірець, потрібно кілька коклюшок з намотаними на них нитками, барабан, гачок і точна схема виробу (з наук.-попул.  Словник української мови у 20 томах
  3. коклюшка — КОКЛЮ́ШКА, и, ж., спец. Паличка з потовщенням на одному кінці та з шийкою й гудзиком на другому для плетіння мережива.  Словник української мови в 11 томах