коклюшка

КОКЛЮ́ШКА, и, ж.

Паличка з потовщенням на одному кінці та з шийкою й ґудзиком на другому для плетіння мережива.

Щоб виплести вологодський комірець, потрібно кілька коклюшок з намотаними на них нитками, барабан, гачок і точна схема виробу (з наук.-попул. літ.);

– Відвідую гурток мереживоплетіння, – розмотуючи коклюшки з нитками, поділилася дівчина (з газ.).

Значення в інших словниках

1. коклюшка — коклю́шка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. коклюшка — -и, ж., спец. Паличка з потовщенням на одному кінці та з шийкою й ґудзиком на другому для плетіння мережива.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. коклюшка — КОКЛЮ́ШКА, и, ж., спец. Паличка з потовщенням на одному кінці та з шийкою й гудзиком на другому для плетіння мережива.  Словник української мови в 11 томах