Орфографічний словник української мови

колбуд

колбу́д

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. колбуд — -у, ч. Колективне, громадське, гуртове будівництво.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. колбуд — КОЛБУ́Д, у, ч., іст. Скорочення: колгоспний будинок (культури). Колгосп .. взявся причепурити себе: пообмазували колгоспники хати, попідчищали двори, одремонтували хліви, підлагодили колбуд, містки, дороги (Остап Вишня); Коли Кандиба прийшов додому...  Словник української мови у 20 томах
  3. колбуд — КОЛБУ́Д, у, ч. Скорочення: будинок колективіста. В колбуді наш четвертий клас Сьогодні ставив п’єсу (Мур., Широка дорога, 1950, 11); Коли Кандиба прийшов додому, Макар сидів біля столу і голився, збираючись до колбуду (Добр., Тече річка.., 1961, 56).  Словник української мови в 11 томах