колбуд
КОЛБУ́Д, у, ч. Скорочення: будинок колективіста.
В колбуді наш четвертий клас Сьогодні ставив п’єсу (Мур., Широка дорога, 1950, 11);
Коли Кандиба прийшов додому, Макар сидів біля столу і голився, збираючись до колбуду (Добр., Тече річка.., 1961, 56).
Словник української мови (СУМ-11)