колеус — Орфографічний словник української мови

колеус — -у, ч. Рід рослин родини губоцвітих. Великий тлумачний словник сучасної мови
колеус — КО́ЛЕУС, у, ч. Рід багаторічних трав'янистих кущових або напівкущових декоративних рослин родини губоцвітих з темно-червоними, рожевими, рожево-фіолетовими або строкатими листками. Словник української мови у 20 томах
колеус — ко́леус (від грец. κολεός – піхва) рід багаторічних трав’янистих або напівкущових рослин родини губоцвітих, поширений у тропіках і субтропіках Азії та Африки. Багато видів вирощують як декоративні. Словник іншомовних слів Мельничука
колеус — Багаторічна рослина або кущ родини губоцвітих; поширений в Азії, Африці та на Малайському архіпелазі; бл. 120 видів; листки різнобарвні, декоративні; кімнатна та квітникова рослина; кореневі бульби деяких видів їстівні. Універсальний словник-енциклопедія