колеус

КО́ЛЕУС, у, ч.

Рід багаторічних трав'янистих кущових або напівкущових декоративних рослин родини губоцвітих з темно-червоними, рожевими, рожево-фіолетовими або строкатими листками.

Деякі колеуси культивують у тропіках заради їстівних бульб, що розвиваються на підземних кореневищах (з наук. літ.);

Колеус – рослина з яскравим забарвленням листя, яке в народі називають “кольорова кропивка” (із журн.);

Квіткову композицію годинника складено з вересу, бегоній, хризантеми, колеусу та каланхое (з газ.).

Значення в інших словниках

1. колеус — ко́леус іменник чоловічого роду рослина  Орфографічний словник української мови
2. колеус — -у, ч. Рід рослин родини губоцвітих.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. колеус — ко́леус (від грец. κολεός – піхва) рід багаторічних трав’янистих або напівкущових рослин родини губоцвітих, поширений у тропіках і субтропіках Азії та Африки. Багато видів вирощують як декоративні.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. колеус — Багаторічна рослина або кущ родини губоцвітих; поширений в Азії, Африці та на Малайському архіпелазі; бл. 120 видів; листки різнобарвні, декоративні; кімнатна та квітникова рослина; кореневі бульби деяких видів їстівні.  Універсальний словник-енциклопедія