колеус

КО́ЛЕУС, у, ч.

Рід багаторічних трав'янистих кущових або напівкущових декоративних рослин родини губоцвітих з темно-червоними, рожевими, рожево-фіолетовими або строкатими листками.

Деякі колеуси культивують у тропіках заради їстівних бульб, що розвиваються на підземних кореневищах (з наук. літ.);

Колеус – рослина з яскравим забарвленням листя, яке в народі називають “кольорова кропивка” (із журн.);

Квіткову композицію годинника складено з вересу, бегоній, хризантеми, колеусу та каланхое (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колеус — ко́леус іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
  2. колеус — -у, ч. Рід рослин родини губоцвітих. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колеус — ко́леус (від грец. κολεός – піхва) рід багаторічних трав’янистих або напівкущових рослин родини губоцвітих, поширений у тропіках і субтропіках Азії та Африки. Багато видів вирощують як декоративні. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. колеус — Багаторічна рослина або кущ родини губоцвітих; поширений в Азії, Африці та на Малайському архіпелазі; бл. 120 видів; листки різнобарвні, декоративні; кімнатна та квітникова рослина; кореневі бульби деяких видів їстівні. Універсальний словник-енциклопедія