Орфографічний словник української мови

коливнути

коливну́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. коливнути — -ну, -неш, док., перех. Однокр. до коливати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. коливнути — КОЛИВНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що, рідко. Однокр. до колива́ти 1. О, мій врожаю, світла моя доля, Візьму я колос, тихо коливну (А. Малишко).  Словник української мови у 20 томах
  3. коливнути — КОЛИХА́ТИ (злегка ворушити щось гнучке, висяче тощо), КОЛИСА́ТИ, ГОЙДА́ТИ, КОЛИВА́ТИ, МЕТЛЯ́ТИ (МЕТЕЛЯ́ТИ), МАТЛЯ́ТИ (МОТЛЯ́ТИ) розм., ШЕЛЕВІ́ТИ діал., ФА́ЯТИ діал.  Словник синонімів української мови
  4. коливнути — КОЛИВНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. Однокр. до колива́ти 1. О, мій врожаю, світла моя доля, Візьму я колос, тихо коливну (Мал., І, 1956, 83).  Словник української мови в 11 томах