коливнути
КОЛИВНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. Однокр. до колива́ти 1.
О, мій врожаю, світла моя доля, Візьму я колос, тихо коливну (Мал., І, 1956, 83).
Словник української мови (СУМ-11)КОЛИВНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. Однокр. до колива́ти 1.
О, мій врожаю, світла моя доля, Візьму я колос, тихо коливну (Мал., І, 1956, 83).
Словник української мови (СУМ-11)