1. Словник української мови в 11 томах

коливнути

КОЛИВНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. Однокр. до колива́ти 1.

О, мій врожаю, світла моя доля, Візьму я колос, тихо коливну (Мал., І, 1956, 83).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коливнути — коливну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. коливнути — -ну, -неш, док., перех. Однокр. до коливати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. коливнути — КОЛИВНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що, рідко. Однокр. до колива́ти 1. О, мій врожаю, світла моя доля, Візьму я колос, тихо коливну (А. Малишко). Словник української мови у 20 томах
  4. коливнути — КОЛИХА́ТИ (злегка ворушити щось гнучке, висяче тощо), КОЛИСА́ТИ, ГОЙДА́ТИ, КОЛИВА́ТИ, МЕТЛЯ́ТИ (МЕТЕЛЯ́ТИ), МАТЛЯ́ТИ (МОТЛЯ́ТИ) розм., ШЕЛЕВІ́ТИ діал., ФА́ЯТИ діал. Словник синонімів української мови