коливнутися
КОЛИВНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док.
1. Однокр. до колива́тися 1.
Не доходячи до Макара, раптом коливнулась [курка] і повалилася на землю (Добр., Тече річка.., 1961, 42).
2. перен. Те саме, що ворухну́тися.
Якусь часинку щось схоже на зрадливу байдужість коливнулося у серці (Рибак, Час.., 1960, 819).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- коливнутися — коливну́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- коливнутися — -нуся, -нешся, док. 1》 Однокр. до коливатися 1). 2》 перен. Те саме, що ворухнутися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- коливнутися — КОЛИВНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. 1. Однокр. до колива́тися 1. Не доходячи до Макара, раптом коливнулась [курка] і повалилася на землю (С. Добровольський); Коливнувся – торк-торк – поплавок і нагло, обриваючи щось біля серця, зник у вишневій воді (М. Словник української мови у 20 томах
- коливнутися — КОЛИХА́ТИСЯ (про що-небудь гнучке, висяче тощо — злегка ворушитися під дією чогось), КОЛИСА́ТИСЯ, ГОЙДА́ТИСЯ, КОЛИВА́ТИСЯ, МЕТЛЯ́ТИСЯ, МАТЛЯ́ТИСЯ (МОТЛЯ́ТИСЯ) розм., МАЙТАЛА́ТИ діал., МАЙТАЛА́ТИСЯ діал., МАЙТАЛА́ЧИТИ діал., МАТНА́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови