Орфографічний словник української мови

колоксилін

колоксилі́н

іменник чоловічого роду

вид нітроцелюлози

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. колоксилін — -у, ч. Один з видів нітратів целюлози.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. колоксилін — КОЛОКСИЛІ́Н, у, ч., хім. Складний ефір целюлози та азотної кислоти. Колоксилін застосовують у виробництві вибухових речовин, лаків, емалей, пластмас, кіно- й фотоплівки та ін. (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. колоксилін — колоксилі́н (від грец. κόλλα – клей і οξύς – кислий) неповний складний ефір целюлози; тверда аморфна безбарвна речовина. Застосовують у виробництві вибухових речовин, лаків, кіноплівки тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука