колоксилін
КОЛОКСИЛІ́Н, у, ч., хім.
Складний ефір целюлози та азотної кислоти.
Колоксилін застосовують у виробництві вибухових речовин, лаків, емалей, пластмас, кіно- й фотоплівки та ін. (з наук.-попул. літ.);
Лаковий колоксилін добре розчиняється в кетонах і складних ефірах. Недоліком колоксиліну й лаків на його основі є висока пожежонебезпечність (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)