колоксилін
КОЛОКСИЛІ́Н, у, ч., хім.
Складний ефір целюлози та азотної кислоти.
Колоксилін застосовують у виробництві вибухових речовин, лаків, емалей, пластмас, кіно- й фотоплівки та ін. (з наук.-попул. літ.);
Лаковий колоксилін добре розчиняється в кетонах і складних ефірах. Недоліком колоксиліну й лаків на його основі є висока пожежонебезпечність (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колоксилін — колоксилі́н іменник чоловічого роду вид нітроцелюлози Орфографічний словник української мови
- колоксилін — -у, ч. Один з видів нітратів целюлози. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колоксилін — колоксилі́н (від грец. κόλλα – клей і οξύς – кислий) неповний складний ефір целюлози; тверда аморфна безбарвна речовина. Застосовують у виробництві вибухових речовин, лаків, кіноплівки тощо. Словник іншомовних слів Мельничука