кололітературний

КОЛОЛІТЕРАТУ́РНИЙ, а, е.

Який має лише зовнішній стосунок до літератури, літературного середовища.

Я зрозумів, що це кололітературний осередок за ці роки практично не змінився і, як і раніше, демонструє рідкісне самовдоволення, пихатість і снобізм, густо замішані на містечковості та вбогості (із журн.);

– До речі, у кололітературному середовищі говорять, що письменниця сама пише свої численні детективи (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me