колоксилін

колоксилі́н

(від грец. κόλλα – клей і οξύς – кислий)

неповний складний ефір целюлози; тверда аморфна безбарвна речовина. Застосовують у виробництві вибухових речовин, лаків, кіноплівки тощо.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колоксилін — колоксилі́н іменник чоловічого роду вид нітроцелюлози Орфографічний словник української мови
  2. колоксилін — -у, ч. Один з видів нітратів целюлози. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колоксилін — КОЛОКСИЛІ́Н, у, ч., хім. Складний ефір целюлози та азотної кислоти. Колоксилін застосовують у виробництві вибухових речовин, лаків, емалей, пластмас, кіно- й фотоплівки та ін. (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах