колоксилін
колоксилі́н
(від грец. κόλλα – клей і οξύς – кислий)
неповний складний ефір целюлози; тверда аморфна безбарвна речовина. Застосовують у виробництві вибухових речовин, лаків, кіноплівки тощо.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колоксилін — колоксилі́н іменник чоловічого роду вид нітроцелюлози Орфографічний словник української мови
- колоксилін — -у, ч. Один з видів нітратів целюлози. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колоксилін — КОЛОКСИЛІ́Н, у, ч., хім. Складний ефір целюлози та азотної кислоти. Колоксилін застосовують у виробництві вибухових речовин, лаків, емалей, пластмас, кіно- й фотоплівки та ін. (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах