колоквіум
коло́квіум
(від лат. colloquium – співбесіда)
1. Одна з форм навчання.
2. Вид екзамену.
3. Збори, на яких заслуховують і обговорюють наукові доповіді.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колоквіум — Коло́квіум: — (colloquita) — співбесіда викладача з учнем [48] Словник з творів Івана Франка
- колоквіум — коло́квіум іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- колоквіум — -у, ч. 1》 Бесіда викладача зі студентами з метою з'ясування і підвищення рівня їхніх знань. 2》 Збори, на яких заслуховують і обговорюють наукові доповіді. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колоквіум — КОЛО́КВІУМ, у, ч. 1. Бесіда викладача із студентами для з'ясування рівня опанування ними навчального предмета. Зранку заняття, нашвидкуруч приготовлений спільними зусиллями майбутніх рятівниць сільського господарства обід, потім – бібліотека... Словник української мови у 20 томах
- колоквіум — Вид іспиту у вищій школі, який звичайно включає тільки частину обов'язкового матеріалу, також рід симпозіуму, наукова сесія, присвячена визначеній темі. Універсальний словник-енциклопедія
- колоквіум — КОЛО́КВІУМ, у, ч. Бесіда викладача із студентами з метою вияснення і підвищення їх знань. Словник української мови в 11 томах
- колоквіум — рос. коллоквиум 1. Одна з форм навчання, заліку, екзамену студентів, учнів. 2. Збори, на яких заслуховують і обговорюють доповіді, проекти. Eкономічна енциклопедія