колоквіум

рос. коллоквиум

1. Одна з форм навчання, заліку, екзамену студентів, учнів. 2. Збори, на яких заслуховують і обговорюють доповіді, проекти.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колоквіум — коло́квіум іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. колоквіум — коло́квіум (від лат. colloquium – співбесіда) 1. Одна з форм навчання. 2. Вид екзамену. 3. Збори, на яких заслуховують і обговорюють наукові доповіді. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. колоквіум — КОЛО́КВІУМ, у, ч. 1. Бесіда викладача із студентами для з'ясування рівня опанування ними навчального предмета. Зранку заняття, нашвидкуруч приготовлений спільними зусиллями майбутніх рятівниць сільського господарства обід, потім – бібліотека... Словник української мови у 20 томах
  4. колоквіум — Коло́квіум: — (colloquita) — співбесіда викладача з учнем [48] Словник з творів Івана Франка
  5. колоквіум — Вид іспиту у вищій школі, який звичайно включає тільки частину обов'язкового матеріалу, також рід симпозіуму, наукова сесія, присвячена визначеній темі. Універсальний словник-енциклопедія
  6. колоквіум — -у, ч. 1》 Бесіда викладача зі студентами з метою з'ясування і підвищення рівня їхніх знань. 2》 Збори, на яких заслуховують і обговорюють наукові доповіді. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. колоквіум — КОЛО́КВІУМ, у, ч. Бесіда викладача із студентами з метою вияснення і підвищення їх знань. Словник української мови в 11 томах