Значення в інших словниках
-
коломийка —
див. ПІСНЯ.
Словник синонімів Караванського
-
коломийка —
-и, ж. 1》 Українська народна пісенька типу частівки. 2》 Український гуцульський масовий танець, основною фігурою якого є замкнене коло.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
коломийка —
(від назви м.Коломия Івано – Франківської обл.)- 1. Жартівлива українська галицька) народна пісня куплетної форми, за змістом подібна до частівки. Поширена в Західній Україні (зокрема, Буковині, Прикарпатті та Закарпатті.)...
Словник-довідник музичних термінів
-
коломийка —
КОЛОМИ́ЙКА, и, ж. 1. Українська народна пісенька типу частівки. З гори на гору, з поточка в поточок – пурха коломийка, така легенька, прозора, що чуєш, як од неї за плечима тріпають крильця... (М.
Словник української мови у 20 томах
-
коломийка —
коломи́йка історія, пригода (ср, ст): Насамперед – реєстр випадків: коломийка почалася, як звичайно, після панахиди в святому Юрі, цим разом – за Карпатську Україну. По панахиді наші сформували імпозантний похід, вісімками, вділ вулицею Міцкевича.
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
КОЛОМИЙКА —
• КОЛОМИЙКА - жанр укр. нар. пісні. Найчастіше складається з двох рядків, у кожному з яких 14 складів, з постійною цезурою після восьмого складу, з жіночою римою. Такий вірш наз. коломийковим віршем. Майже стабільною ознакою К. є їхня двопланова будова.
Українська літературна енциклопедія
-
коломийка —
Укр. народна пісня-танець куплетної форми, переважно жартівливого змісту, назва — від м. Коломия Івано-Франківської обл.; темп жвавий, музичний розмір 2/4.
Універсальний словник-енциклопедія
-
коломийка —
ПІ́СНЯ (словесно-музичний твір, призначений для співу), СПІВА́НКА, ПІ́СЕНЬКА пестл., СПІВА́НОЧКА пестл., СКЛАДА́НОЧКА пестл., СПІВАНИ́ЦЯ діал.
Словник синонімів української мови
-
коломийка —
Коломи́йка, -ки, -ці; -ми́йки, -ми́йок
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
коломийка —
КОЛОМИ́ЙКА, и, ж. 1. Українська народна пісенька типу частівки. З гори на гору, з поточна в поточок — пурха коломийка, така легенька, прозора, що чуєш, як од неї за плечима тріпають крильця… (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
-
коломийка —
Коломийка, -ки ж. 1) Жительница Коломыйскаго округа. Ой славная коломийка по дворі ходила. Чуб. IV. 492. 2) Особый родъ пѣсенъ въ Галиціи, Буковинѣ и Угорской Руси, получившій свое названіе отъ...
Словник української мови Грінченка