коломийка

КОЛОМИ́ЙКА, и, ж.

1. Українська народна пісенька типу частівки.

З гори на гору, з поточка в поточок – пурха коломийка, така легенька, прозора, що чуєш, як од неї за плечима тріпають крильця... (М. Коцюбинський);

На тих машинах кількадесятеро хлопців і дівчат сидять та коломийки співають (С. Журахович);

Оксен поривається співати, заводить дотепних коломийок (О. Гончар).

2. Український гуцульський масовий танець, основною фігурою якого є замкнене коло.

– Чому б то не затанцювати гопака або вашої коломийки .. І рух, і ритм, і чуєш, що кров тобі в жилах жвавіше грає (Б. Лепкий);

Бралися всі за руки і танцювали в коло гопака, вальця або коломийку на одну й ту саму музику, яку самі собі, хто як міг, робили (У. Самчук);

Празький – великий і незграбний – звивається у коломийці, як фуркало. Софійка повіває коло нього, як хоруговка (Ірина Вільде).

Значення в інших словниках

1. коломийка — коломи́йка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. коломийка — див. ПІСНЯ.  Словник синонімів Караванського
3. коломийка — -и, ж. 1》 Українська народна пісенька типу частівки. 2》 Український гуцульський масовий танець, основною фігурою якого є замкнене коло.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. коломийка — (від назви м.Коломия Івано – Франківської обл.)- 1. Жартівлива українська галицька) народна пісня куплетної форми, за змістом подібна до частівки. Поширена в Західній Україні (зокрема, Буковині, Прикарпатті та Закарпатті.)...  Словник-довідник музичних термінів
5. коломийка — коломи́йка історія, пригода (ср, ст): Насамперед – реєстр випадків: коломийка почалася, як звичайно, після панахиди в святому Юрі, цим разом – за Карпатську Україну. По панахиді наші сформували імпозантний похід, вісімками, вділ вулицею Міцкевича.  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. КОЛОМИЙКА — • КОЛОМИЙКА - жанр укр. нар. пісні. Найчастіше складається з двох рядків, у кожному з яких 14 складів, з постійною цезурою після восьмого складу, з жіночою римою. Такий вірш наз. коломийковим віршем. Майже стабільною ознакою К. є їхня двопланова будова.  Українська літературна енциклопедія
7. коломийка — Укр. народна пісня-танець куплетної форми, переважно жартівливого змісту, назва — від м. Коломия Івано-Франківської обл.; темп жвавий, музичний розмір 2/4.  Універсальний словник-енциклопедія
8. коломийка — ПІ́СНЯ (словесно-музичний твір, призначений для співу), СПІВА́НКА, ПІ́СЕНЬКА пестл., СПІВА́НОЧКА пестл., СКЛАДА́НОЧКА пестл., СПІВАНИ́ЦЯ діал.  Словник синонімів української мови
9. коломийка — Коломи́йка, -ки, -ці; -ми́йки, -ми́йок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. коломийка — КОЛОМИ́ЙКА, и, ж. 1. Українська народна пісенька типу частівки. З гори на гору, з поточна в поточок — пурха коломийка, така легенька, прозора, що чуєш, як од неї за плечима тріпають крильця… (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
11. коломийка — Коломийка, -ки ж. 1) Жительница Коломыйскаго округа. Ой славная коломийка по дворі ходила. Чуб. IV. 492. 2) Особый родъ пѣсенъ въ Галиціи, Буковинѣ и Угорской Руси, получившій свое названіе отъ...  Словник української мови Грінченка