коломийкар
КОЛОМИЙКА́Р, я́, ч.
Той, хто складає коломийки.
На Міжгірщині що не село – то свій казкар і свій коломийкар (із журн.);
На благодатному ґрунті народнопоетичної творчості й сформувався Микола Савчук як письменник – гуморист і коломийкар (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)