Значення в інших словниках
-
колонтитул —
-а, ч., друк. Напис у верхньому лівому чи правому кутку сторінки книги, журналу, який повторює заголовок книги або твору, прізвище автора, назву розділу і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
колонтитул —
КОЛОНТИ́ТУЛ, а, ч., полігр. Напис у верхньому лівому чи правому кутку сторінки книги, журналу, газети, який повторює заголовок книги або твору, прізвище автора, назву розділу і т. ін.
Словник української мови у 20 томах
-
колонтитул —
колонти́тул (від франц. colonne – колонка і лат. titulus – напис, заголовок) заголовкові дані, що вміщуються в деяких виданнях над кожною шпальтою (сторінкою) тексту (прізвище автора, назва книги або журналу, окремої статті, розділу тощо).
Словник іншомовних слів Мельничука
-
колонтитул —
Колонти́тул, -лу; -тули, -лів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
колонтитул —
КОЛОНТИ́ТУЛ, а, ч., друк. Напис у верхньому лівому чи правому кутку сторінки книги, журналу, який повторює заголовок книги або твору, прізвище автора, назву розділу і т. ін.
Словник української мови в 11 томах