колонізація

колоніза́ція

іменник жіночого роду

Значення в інших словниках

1. колонізація — [колон'ізац'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
2. колонізація — -ї, ж. 1》 Захоплення якої-небудь країни чи області й насильницьке перетворення її на колонію (у 1 знач.). 2》 Заселення вільних територій.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. колонізація — Осадництво, заселя  Словник чужослів Павло Штепа
4. колонізація — КОЛОНІЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Захоплення якої-небудь країни чи області та насильницьке перетворення її на колонію (у 1 знач.). Бажаючи не відстати від своїх старших партнерів по майбутній колонізації України...  Словник української мови у 20 томах
5. колонізація — колоніза́ція (франц. colonisation) 1. Заселення вільної території на окраїнах власної країни. 2. Заснування поселень у залежній країні. 3. Перетворення незалежної країни на колонію шляхом військового, економічного й політичного поневолення її іншою країною.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. колонізація — Колоніза́ція, -ції, -цією; -за́ції, -цій  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. колонізація — КОЛОНІЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Захоплення якої-небудь країни чи області й насильницьке перетворення її на колонію (у 1 знач.). Бажаючи не відстати від своїх старших партнерів по майбутній колонізації України...  Словник української мови в 11 томах