Орфографічний словник української мови

колупання

колупа́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. колупання — -я, с. Дія за знач. колупати і колупатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. колупання — КОЛУПА́ННЯ, я, с. Дія за знач. колупа́ти і колупа́тися. Руки дідуся лежали на колінах. Сухі, поморщені, чорні від постійного колупання в землі, вони нагадували дубову кору (М. Руденко).  Словник української мови у 20 томах
  3. колупання — КОЛУПА́ННЯ, я, с. Дія за знач. колупа́ти і колупа́тися. Руки дідуся лежали на колінах. Сухі, поморщені, чорні від постійного колупання в землі, вони нагадували дубову кору (Руд., Вітер.., 1958, 202).  Словник української мови в 11 томах