колупання

КОЛУПА́ННЯ, я, с. Дія за знач. колупа́ти і колупа́тися.

Руки дідуся лежали на колінах. Сухі, поморщені, чорні від постійного колупання в землі, вони нагадували дубову кору (Руд., Вітер.., 1958, 202).

Значення в інших словниках

1. колупання — колупа́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. колупання — -я, с. Дія за знач. колупати і колупатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. колупання — КОЛУПА́ННЯ, я, с. Дія за знач. колупа́ти і колупа́тися. Руки дідуся лежали на колінах. Сухі, поморщені, чорні від постійного колупання в землі, вони нагадували дубову кору (М. Руденко).  Словник української мови у 20 томах