Значення в інших словниках
-
коліматор —
-а, ч. 1》 В оптиці – пристрій для створення пучка паралельних променів. 2》 Невелика зорова труба, у фокусі якої є хрестоподібно натягнуті нитки або світла точка. 3》 В радіологічних приладах – пристрій, за допомогою якого відділяють певну частину потоку проміння.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
коліматор —
КОЛІМА́ТОР, а, ч. Оптичний пристрій для одержання пучка паралельних променів. Коліматор застосовують у спектральних і вимірювальних оптичних приладах, у контрольній оптичній апаратурі та ін. (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
коліматор —
коліма́тор (від лат. collineo – націлююся) 1. В оптиці пристрій для створення пучка паралельних променів. 2. Невелика зорова труба, у фокусі якої є хрестоподібно натягнуті нитки або світла точка. 3. В радіологічних приладах пристрій, за допомогою якого відділяють певну частину потоку проміння.
Словник іншомовних слів Мельничука