колімація — Орфографічний словник української мови

колімація — -ї, ж. Інструментальна похибка в оптичних приладах внаслідок неточної перпендикулярності осі обертання труби приладу до її оптичної осі. Великий тлумачний словник сучасної мови
колімація — КОЛІМА́ЦІЯ, ї, ж., фіз. Формування впорядкованого потоку (пучка) випромінювання за допомогою коліматора. Колімацію застосовують в оптиці, радіоізотропній діагностиці, променевій терапії та ін. (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
колімація — коліма́ція (від лат. collineo – націлююсь) інструментальна похибка в оптичних приладах, яка виникає внаслідок неточної перпендикулярності осі обертання труби приладу до її оптичної осі. Словник іншомовних слів Мельничука