колімація

коліма́ція

-ї, ж.

Інструментальна похибка в оптичних приладах внаслідок неточної перпендикулярності осі обертання труби приладу до її оптичної осі.

Значення в інших словниках

1. колімація — коліма́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. колімація — КОЛІМА́ЦІЯ, ї, ж., фіз. Формування впорядкованого потоку (пучка) випромінювання за допомогою коліматора. Колімацію застосовують в оптиці, радіоізотропній діагностиці, променевій терапії та ін. (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. колімація — коліма́ція (від лат. collineo – націлююсь) інструментальна похибка в оптичних приладах, яка виникає внаслідок неточної перпендикулярності осі обертання труби приладу до її оптичної осі.  Словник іншомовних слів Мельничука