1. Великий тлумачний словник сучасної мови

колімація

коліма́ція

-ї, ж.

Інструментальна похибка в оптичних приладах внаслідок неточної перпендикулярності осі обертання труби приладу до її оптичної осі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колімація — коліма́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. колімація — КОЛІМА́ЦІЯ, ї, ж., фіз. Формування впорядкованого потоку (пучка) випромінювання за допомогою коліматора. Колімацію застосовують в оптиці, радіоізотропній діагностиці, променевій терапії та ін. (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. колімація — коліма́ція (від лат. collineo – націлююсь) інструментальна похибка в оптичних приладах, яка виникає внаслідок неточної перпендикулярності осі обертання труби приладу до її оптичної осі. Словник іншомовних слів Мельничука