колімація
коліма́ція
(від лат. collineo – націлююсь)
інструментальна похибка в оптичних приладах, яка виникає внаслідок неточної перпендикулярності осі обертання труби приладу до її оптичної осі.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колімація — коліма́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- колімація — -ї, ж. Інструментальна похибка в оптичних приладах внаслідок неточної перпендикулярності осі обертання труби приладу до її оптичної осі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колімація — КОЛІМА́ЦІЯ, ї, ж., фіз. Формування впорядкованого потоку (пучка) випромінювання за допомогою коліматора. Колімацію застосовують в оптиці, радіоізотропній діагностиці, променевій терапії та ін. (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах