колімація

коліма́ція

(від лат. collineo – націлююсь)

інструментальна похибка в оптичних приладах, яка виникає внаслідок неточної перпендикулярності осі обертання труби приладу до її оптичної осі.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колімація — коліма́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. колімація — -ї, ж. Інструментальна похибка в оптичних приладах внаслідок неточної перпендикулярності осі обертання труби приладу до її оптичної осі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колімація — КОЛІМА́ЦІЯ, ї, ж., фіз. Формування впорядкованого потоку (пучка) випромінювання за допомогою коліматора. Колімацію застосовують в оптиці, радіоізотропній діагностиці, променевій терапії та ін. (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах