колімація
КОЛІМА́ЦІЯ, ї, ж., фіз.
Формування впорядкованого потоку (пучка) випромінювання за допомогою коліматора.
Колімацію застосовують в оптиці, радіоізотропній діагностиці, променевій терапії та ін. (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колімація — коліма́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- колімація — -ї, ж. Інструментальна похибка в оптичних приладах внаслідок неточної перпендикулярності осі обертання труби приладу до її оптичної осі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колімація — коліма́ція (від лат. collineo – націлююсь) інструментальна похибка в оптичних приладах, яка виникає внаслідок неточної перпендикулярності осі обертання труби приладу до її оптичної осі. Словник іншомовних слів Мельничука