1. Словник української мови у 20 томах

колімаційний

КОЛІМАЦІ́ЙНИЙ, а, е, фіз.

Стос. до колімації.

Кут між напрямком, перпендикулярним до осі обертання труби геодезичного приладу, і фактичним положенням візирної осі називається колімаційною похибкою (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колімаційний — колімаці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. колімаційний — -а, -е. Стос. до колімації. Великий тлумачний словник сучасної мови