команданте

команда́нте

іменник чоловічого роду, істота

військовий чин в армії Куби та деяких інших країн

Значення в інших словниках

1. команданте — КОМАНДА́НТЕ, невідм., ч. Військове звання в іспаномовних країнах. У 1957 році Че Гевара став керівником партизанської колони у складі 75 осіб і йому було присвоєно звання команданте (із журн.  Словник української мови у 20 томах