командарм —
-а, ч. 1》 Командуючий армією. 2》 Звання вищого командного складу у Сухопутних військах у Червоній Армії у 1935-40 р.
Великий тлумачний словник сучасної мови
командарм —
КОМАНДА́РМ, а, ч. Скорочення: командувач армії. Комісар закордонних справ стояв на березі й дивився в синю морську далечінь. Він був одягнутий у сіру армійську шинель, на якій вилискували ознаки командарма (Ю. Яновський); Дивізія чекала на командарма (П.
Словник української мови у 20 томах
командарм —
КОМАНДА́РМ, а, ч. Скорочення: командувач армії. Дивізія чекала на командарма (Панч, II, 1956, 334).
Словник української мови в 11 томах