Значення в інших словниках
-
комбінаторика —
-и, ж. Розділ математики, який вивчає сполуки довільних предметів, елементів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
комбінаторика —
КОМБІНАТО́РИКА, и, ж. Розділ математики, присвячений розв'язанню задач вибору та розташування елементів деякої, звичайно, скінченної множини відповідно до заданих правил. Метою комбінаторики є вивчення комбінаторних конфігурацій (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
комбінаторика —
комбінато́рика (від лат. combino – з’єдную, сполучаю) частина математики, об’єктом дослідження якої є сполуки довільних елементів.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
комбінаторика —
Розділ математики, що займається визначенням числа елементів скінченних множин, які утворюються у визначений спосіб (як-от, множина сполучень, перестановок, розміщень); своїм розвитком к. завдячує теорії ймовірності, теорії графів, теорії чисел, у яких знайшла широке застосування.
Універсальний словник-енциклопедія
-
комбінаторика —
КОМБІНАТО́РИКА, и, ж. Розділ математики, який вивчає сполуки довільних предметів, елементів.
Словник української мови в 11 томах
-
комбінаторика —
(лат. — сполучати) Один з композиційних засобів, що полягає у складанні значної кількості варіантів із заданих елементів, що досягається їх чергуванням, попарним з'єднанням, перестановкою, дзеркальним повтором.
Архітектура і монументальне мистецтво